Російська соцмережа VK на межі банкрутства: чи врятує її Кремль?

VK на межі краху: чи варта соцмережа мільярдних дотацій?

Одна з найбільших технологічних компаній росії, VK, опинилася у критичній фінансовій ситуації. Попри значне зростання доходів, збитки компанії досягли рекордних масштабів, а боргове навантаження викликає серйозні питання щодо її майбутнього. Кремль, який активно підтримує VK як альтернативу західним платформам, знову готується рятувати компанію державними коштами.

Фінансова криза VK: зростання доходів на тлі збитків

VK, відома як "російський Facebook", минулого року продемонструвала 23% зростання доходів – з 120 до 148 мільярдів рублів (1,4–1,7 мільярда доларів). Проте, водночас, чисті збитки компанії майже потроїлися, досягнувши 95 мільярдів рублів (1,1 мільярда доларів). Борговий тягар збільшився до 174 мільярдів рублів (2,1 мільярда доларів), а співвідношення боргу до капіталу сягнуло 6,6 – у рази перевищуючи аналогічні показники світових технологічних гігантів.

Попри ці проблеми, VK намагається робити акцент на позитивних аспектах, таких як зростання рекламного доходу на 20%, що досяг 96,1 мільярда рублів (1,1 мільярда доларів). Однак, хоча середньодобова аудиторія VK у росії становить 59 мільйонів користувачів, вона все ще поступається Telegram, який збирає 68 мільйонів.

Державна підтримка: черговий рятівний круг для VK

VK вже отримувала значну фінансову підтримку від держави – у 2023 році компанія отримала 60 мільярдів рублів з Фонду національного добробуту. Однак навіть цього виявилося недостатньо. Тепер планується додаткова емісія акцій на суму 115 мільярдів рублів (1,4 мільярда доларів). Очікується, що частина акцій буде викуплена державними структурами або бізнесменами, наближеними до Кремля.

Цікаво, що стратегічний контроль над VK залишається у руках державних структур. Основними акціонерами компанії є газовий гігант "Газпром" та Юрій Ковальчук – бізнесмен, якого називають одним із найближчих соратників Путіна. Безпосередньо діяльністю компанії керує Сергій Кирієнко, заступник голови адміністрації президента, а його син Володимир Кирієнко є генеральним директором VK.

Політичний підтекст: VK як інструмент Кремля

З 2021 року VK фактично перетворилася з комерційної компанії на політичний проєкт Кремля. Головна мета соцмережі – створення вітчизняної альтернативи західним платформам, таким як YouTube, Instagram і Facebook. Для цього влада активно витісняє конкурентів, обмежуючи доступ до західних соцмереж та створюючи умови для розвитку VK.

Однак, попри всі зусилля, VK так і не змогла стати прибутковою компанією. Величезні витрати на ексклюзивний контент, залучення блогерів та рекламні кампанії не принесли очікуваних результатів. Користувачі продовжують обирати альтернативи, такі як Telegram та залишки доступу до західних платформ через VPN.

Репресії проти інакодумців: справа Олександра Скобова

У той час як VK отримує державну підтримку, політична ситуація в росії стає дедалі жорсткішою. Нещодавно суд у Санкт-Петербурзі засудив 66-річного радянського дисидента Олександра Скобова до 16 років ув’язнення за звинуваченням у виправдовуванні тероризму.

Це далеко не перший випадок переслідування людей за їхні висловлювання в соцмережах. З 2010 року в росії відкрито понад 1000 кримінальних справ за публікації в інтернеті. Однак вирок Скобову, який має серйозні проблеми зі здоров’ям, є особливо жорстким і нагадує радянські методи боротьби з інакодумцями.

Невизначеність навколо теракту в Crocus City Hall

Ще одним важливим політичним моментом стало те, що влада більше не наполягає на версії про "український слід" у теракті в Crocus City Hall. Рік тому Путін заявляв про ймовірну причетність Києва до нападу, однак жодних доказів так і не було надано.

Офіційне розслідування дійшло висновку, що за нападом стоїть "Ісламська держава", а виконавці були громадянами Таджикистану. Проте, попри початкові звинувачення на адресу України, на річницю теракту російська влада більше не згадує про цю версію.

Висновки: чому це важливо?

Підтримка VK свідчить про пріоритети Кремля: створення "суверенного" інтернету коштом платників податків навіть у збиткових умовах. При цьому політичні репресії посилюються, а інформаційний контроль залишається одним із головних інструментів влади. У таких умовах VK стає не просто соцмережею, а частиною великого механізму інформаційної політики росії.